Декоративний камінь України

В Україні та за кордоном поняття «декоративний камінь» “декоративный камень” може використовуватися у дещо різних значеннях, що обов’язково повинні враховувати фахівці, які працюють в сфері видобутку, обробки, збуту і практичного застосування природного каміння та виробів з нього.

Загалом, прикметник декоративний походить від французького слова décoratif, що означає: призначений для прикрашення. Таке ж значення має італійське слово decorativo та німецьке dekorativ. В англійській мові словом decorative теж позначають усе те, що може надавати нашому оточенню привабливості та краси. Декоративними можуть бути: 1) представники живої природи – рослини та тварини; 2) представники неживої природи –гірські породи, мінерали, а також штучні матеріали та вироби.

В англомовній літературі поняття decorative stones (декоративне каміння) звичайно використовують у якості архітектурного терміну, яким позначають любе каміння, що застосовується для архітектурних прикрас, незалежно від його походження. Тобто, до декоративного каміння відносять не лише природні мармури та граніти, а й штучні кам’яні матеріали: декоративну цеглу та бетони, кераміку  та керамограніт, тощо. При цьому, для природних гірських порід, що використовуються у декоративних цілях при  будівництві, а також при споруджені монументальних скульптур та пам’яток в закордонній практиці звичайно застосовують термін natural stones – природне каміння. Для штучних же кам’яних матеріалів іноземці використовують термін  artificial stones – штучне каміння.

 На території Російської Федерації та країн СНД для позначення декоративних кам’яних матеріалів природного походження звичайно використовують термін природный камень. Досить широкого вжитку також мають такі визначення як облицовочный та декоративно-облицовочный камень.

Слід зазначити, що на Україні поняття природне каміння має доволі широке тлумачення. Крім гірських порід, що правлять за природні декоративні та будівельні матеріали, ним позначають ще й ті мінерали та мінеральні агрегати, які традиційно використовуються у ювелірній справі.

Відповідно до українського законодавства усе різноманіття природного каміння поділяють на дорогоцінне, напівдорогоцінне та декоративне. Зокрема, постановою кабінету міністрів від 27 липня 1994 р. №512 «Про загальну класифікацію та оцінку вартості природного каміння» до декоративного каміння відносяться : андезит, габро, граніт, дацит, кальцифір, кварцит, конгломерати, лабрадорит, мармур, сієніт, травертин, туф

У вітчизняній літературі під терміном декоративне каміння звичайно розуміють природні гірські породи – мармури, граніти, лабрадорити та ін., які за своїми художньо-естетичними, фізико-механічними та санітарно-гігієнічними якостями є придатним для виготовлення облицювальних, архітектурно-будівельних, декоративно-художніх та шляхово-будівельних виробів.

У галереї (декоративный камень) зразки зображень камней представлені по групах:

У Каталозі ми використовуємо вже визнану класифікацію каменів:

GR – Granites Red – граніти червоні;

GP – Granites Polichrome – граніти поліхромні;

GG – Granites Grey – граніти сірі;

L – Labradorites – лабрадорити;

Gb – Gabbro – габро;

An – Anorthosites – анортозити;

B – Basalts – базальти.

Інші – вапняки (V), мармур (M), травертини (T)Декоративний камінь України