Жаданівське родовище

Початково на території Жаданівського родовища існував невеликий кар’єр, який періодично розроблявся Дашківським міжколгоспбудом для отримання бутового каменю та щебеню. Пізніше підприємством Вінницького міжколгоспбуду проводився видобуток невеликих партій блокової продукції.
В 1980 році Побужанською геологорозвідувальною партією Правобережної ГРЕ ВГО «Північукргеологія» за технічним завданням Черкаського НВО «Ротор» були проведені пошуки каменю для отримання блоків в Іллінецькому  та суміжних районах Вінницької області. Пошукові роботи, виконані на чотирьох ділянках, дозволили виявити перспективнк ділянку Жадани, розташовану в 200 м на північний схід від околиці однойменного села.
В 1991-1993 роках Побужанською ГРП за геологічним завданням ВГО «Північукргеологія» та технічним завданням НВО «Ротор» виконані роботи «Пошуки та попередня розвідка родовищ блочного каменю в Іллінецькому районі Вінницької області». Дослідно-промислова розробка родовища не проводилась (в зв’язку з відмовою замовника). Камеральні роботи на кінцевій стадії виконані ПК «Геолог» за матеріалами польових робіт. За результатами цих робіт Жаданівське родовище облицювального каменю було попередньо розвідане.
З метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Жаданівського родовища 17.09.2013 року Приватне підприємство «Гранітресурс» отримало Спеціальний дозвіл на користування надрами № 4438 терміном до 17.09.2018 року.  В період з 2014 по 2017 рр., з залученням профільних організацій Надрокористувачем виконано польові роботи. Підприємством було розкрито корисну копалину, здійснено пробний видобуток, камінь з’явився на ринку.
У 2018 році за технічним завданням і за кошти ПП «Гранітресурс» фізичною особою підприємцем Боцуляком Богданом Ігоревичем проведено детальну геолого-економічну оцінку запасів кристалічних порід Жаданівського родовища. Запаси корисної копалини Жаданівського родовища гранітоїдів затверджені Протоколом ДКЗ України № 4745 від 4 квітня 2019 року.
Підприємство ПП «Гранітресурс» планує продовжити промислову розробку Жаданівського родовища гранітоїдів придатних для отримання блочної продукції та виготовлення облицювальних виробів, у зв’язку з чим Підприємством складено звіт з оцінки впливу на довкілля при розробці родовища та подано заявку на отримання спеціального дозволу.

Жаданівське родовище гранітоїдів розташоване в Іллінецькому районі Вінницької області в 200 м на північний схід від околиці села Жадани на території Жаданівської сільської Ради, за межами сельбищних зон, на лівобережному схилі долини струмка Скиба, який впадає в річку Соб. З усіх сторін майданчик межує з землями Жаданівської сільської Ради.
В ландшафтно-географічному відношенні район робіт розташований в центральній частині лісостепової зони України, яка є частиною Правобережної височини і представляє собою еродоване плато, розчленоване долинами річок Соб, Собок і досить густою мережею балок. Абсолютні позначки місцевості коливаються в межах від +187,5 до +302,3 м.
Площа Жаданівського родовища витягнута вздовж схилу у вигляді п’ятикутника з похилом в північно-західному напрямку у бік струмка Скиба. Перевищення висот над заплавою струмка складає від 2-6 м до 20-32 м. Відмітки поверхні ділянки змінюються в межах від +186.4 м на північному заході до +216.0 м на південному сході ділянки. Абсолютні відмітки покрівлі корисної копалини також мають нахил у бік струмка.
Площа родовища – 2,60 га.

В гідрографічному відношенні раон родовища відноситься до басейну р. Південний Буг. Основною водною артерією району є р. Соб, що протікає з ПнЗх на ПдСх. Кількість осадів коливається від 470 до 566 мм на рік.
Гідрогеологічні умови району характеризуються наявністю двох водоносних горизонтів – в четвертинних та міоценових відкладах і в тріщинуватій зоні кристалічних порід. Верхній водоносний горизонт на родовищі практично відсутній. Водоносний горизонт в тріщинуватій зоні кристалічних порід залягає на глибинах від 13 до 82 м, а в понижених ділянках змінюється від 1,5 до 15 м. Дебіт свердловин коливається в межах від 0,02 до 1,2 л/сек. Сумарний розрахунковий водоприплив в кар’єр при його розвитку до контуру до контуру підрахунку запасів з урахуванням атмосферних осадів складе 2139 м³ на добу, або 89 м³ на годину.

За умовами залягання та витриманості якості корисної копалини родовище відноситься до 2 групи (родовища складної геологічної будови) виходячи з того, що родовище представляє собою поклад масиву кристалічних порід з неоднорідним складом.

Корисна копалина на Жаданівському родовищі блочного каменю представлена незміненими собітовими гранітами, що придатні для отримання блоків. Незмінені кристалічні породи гранітоїдного змінного складу (собіти) в генетичному відношенні представляють собою одне ціле. Всі ці породи (граніт біотитовий, плагіограніт біотитовий, гранодіорит) неоднорідні і дуже часто в межах кар’єру і по розрізі в свердловинах багаторазово переходять із одного різновиду в інший. Серед інших груп собітів переважають граніти з чергуванням плагіограніту біотитового та гранодіориту. Плагіограніт біотитовий – це порода сірого, зеленувато-сірого кольорів, середньозерниста. Плагіограніт біотитовий по мінеральному складу відрізняється від граніту біотитового тим, що в них повністю відсутній калієвий польовий шпат, а в деяких випадках зустрічаються його поодинокі зерна.
Гранодіорит представляє собою породу рожево-сірого, рідше сірого і темно-сірого кольорів, середньозернисту, а часто і крупнозернисту.
Породи собітової групи часто містять ксеноліти плагіогнейсів і амфіболових кристалосланців. В цілому корисна копалина представляє собою змішану породу, утворену в результаті гранітизації піроксен-біотитового гнейсу, на масу якого діяли процеси калішпатизації аж до утворення пегматоїдних гранітів. Місцями зберігається смугаста текстура, обумовлена чергуванням смуг гнейсу темно-сірого кольору та смуг гранітних калішпатових утворень.
Корисна копалина нерівномірнозернистої середньо-крупнозернистої структури. Характеризується нерівномірним забарвленням переважно рожево-сірим до темно-сірого, ділянками з червоним відтінком та плямистим, ділянками очковим та смугастим малюнком. Камінь добре полірується з отриманням дзеркальної поверхні без тріщин і оспин.
Характер тріщинуватості гранітів дозволяє одержувати блоки близькі до прямокутній форми. Тріщинуватість собітових порід на родовищі має переважаючий розвиток по трьох головних напрямках, що близькі до взаємно перпендикулярних (дві системи субвертикальних тріщин і одна субгоризонтальна тріщина), при відносно невисокій їх частоті та є сприятливою для отримання поряд із дрібними блоками окремих блоків достатньо великих розмірів.
Вихід блоків – 16,7 %.

за категорією В – 226 тис. м³.

Розкривні породи на родовищі представлені пухкими різновидами, до яких віднесено ґрунтово-рослинний шар, суглинки, кора вивітрювання кристалічних порід та техногенні відклади (відвали) в північній частині ділянки, та скельним розкривом, до якого віднесено вивітрені та частково вивітрені кристалічні породи. Потужність скельних розкривних порід коливається від 0,2 м до 5,9 м при середній 2,2 м, потужність пухких розкривних порід змінюється від 0,0 м до 7,4 м при середній 1,4 м.

За своїми фізико-механічними показниками (міцність в сухому, в водонасиченому стані, а також після 50 циклів заморожування, водопоглинання, пористість) породи собітової групи практично не відрізняються одна від одної.

Матеріали для будівництва промислових споруд і для дорожнього будівництва в межах населених пунктів. Сумарна питома активність природних радіонуклідів коливається в межах 117 – 548 Бк/кг.
У зв’язку з тим, що переважна більшість аналізів показала належність корисної копалини до 1 класу радіаційної безпеки (в 17 пробах з 22 сумарна питома активність природних радіонуклідів дорівнює 117-359 Бк/кг), а 5 проб, відібраних з окремих малопотужних інтервалів з максимальною радіоактивністю по гама-каротажу, віднесені до 2 класу (сумарна питома активність природних радіонуклідів дорівнює 117-359 Бк/кг), після проходження належного радіаційного контролю значна частина готової продукції може бути використана в усіх видах будівництва без обмежень.

Tехнологічна схема добувних робіт передбачає одержання товарних блоків в дві стадії і передбачає відокремлення від масиву монолітів, розділення їх, перевертання на підошву уступу отриманих частин моноліту і розділення на блоки потрібних розмірів.
Відокремлення монолітів від масиву досягається шляхом утворення відрізних щілин по торцях монолітів (у разі відсутності в торцевій площині природної вертикальної тріщини) за рахунок дії невибухових руйнуючих засобів (НРС), які розміщуються в шпурах пробурених по наміченій лінії відколу. При перевищенні відстані міх двома суміжними горизонтальними (постільними) тріщинами 3,0 м, утворюється горизонтальний вруб. Розділення монолітів на блоки проводиться за допомогою невибухових руйнуючих засобів (НРС) або за допомогою гідро клинової установки.
Вертикальний транспорт блоків здійснюється стріловим краном КС-5366 вантажопідйомністю 36 тонн. Перевезення блоків на склад, перевезення скельних розкривних порід, відходів при добуванні блоків для наступної переробки на щебінь, здійснюється автосамоскидом КрАЗ-256Б вантажопідйомністю 12 тонн або КамАЗ-55111 вантажопідйомністю 13 тонн. Навантаження околу і відходів блочної продукції та скельних розкривних порід здійснюється екскаватором ЕО-5124 з ковшем 1.6 м³ або колісним фронтальним навантажувачем Volvo L180C.

• Парк машин і устаткування

бурова установка Dazzini DTH-180,br> перфоратори GEIS-BN 58/68, ПП-36В – 4 шт.
установка алмазно-канатного пиляння DWSM-11A-6Р
екскаватор ЕО-5124
колісний навантажувач Volvo L180C,br> автосамоскид КрАЗ-256Б
бульдозер ДЗ-171 гусеничний на тракторі Т-170
агрегат дрібного дроблення і сортування СМД-187

• Наявність підготовленого персоналу (постійний, вахтовий метод)

Метод роботи – цілорічний. Режим роботи – 1 зміна.