Граніти сірі (GG)

Граніти – магматична гірська порода плутонічного класу глибинності, головними породоутворюючими мінералами якої є кварц (25-35%), кислий плагіоклаз (5-65%) та K-Na польовий шпат (5-65%). Звичайними другорядними мінералами гранітів є біотит та рогова обманка, сумарний вміст яких не перевищує 10%. До складу деяких різновидів гранітів у другорядних та акцесорних кількостях також можуть входити мусковіт, турмалін, кордієрит, гранат, піроксени.
Назва граніт походить від латинського слова «granum» – зерно, трансформованого в італійське «granito» – зернистий. Зовнішній вигляд гранітів з різних родовищ є доволі мінливим
Як правило граніти мають світле забарвлення, основний тон якого визначається забарвленням польових шпатів. Найбільш звичайними є світло-сірі та сірі граніти.  
Для гранітів властиві явнокристалічні середньо- та крупнозернисті структури, завдяки яким зерна породоутворюючих мінералів розрізняються неозброєним оком. Причому, характерного кристалічного вигляду граніту надають зерна польових шпатів, які на свіжому зламі демонструють притаманну їм досконалу спайність. Зазвичай, граніт являє собою рівномірно-зернисту породу. Хоча, зустрічаються й порфіровидні різновиди гранітів, які характеризуються присутністю крупних достатньо правильних кристалів польових шпатів – мегакристів, занурених у середньо- або крупнозернисту загальну масу. Окреме місце серед гранітів займають рапаківі, для яких властивою є овоїдна структура. Остання відрізняється від порфіровидної овальною формою мегакристів K-Na польового шпату, що іменуються овоїдами. В типових фінських рапаківі, а також і в деяких українських різновидах цих гранітів, навколо овоїдів K-Na польового шпату зазвичай розрізняється тоненька плагіоклазова оболонка, що визначає маргінаційну структуру, яку інколи іменують структура рапаківі. Текстура гранітів по більшості – масивна. Хоча, зустрічаються граніти з орієнтованими та плямистими текстурами.