Кудашівське родовище

• Назва родовища (відповідно до Протоколу ДКЗ)

  Кудашівське родовище граніту

• Історія розвитку кар’єра

  Родовище розробляється з 1914 року. Вперше Кудашівське родовище гранітів розвідане в 1932 році “Укргеолтрестом”.
  У 1968-1969 роках запаси гранітів Кудашівського родовища детально розвідані Державною комплексною геологічною експедицією “Укргеолбудм” і 27.06.1969 року затверджені на засіданні Державної комісії по запасах корисних копалин при Раді Міністрів СРСР (Протокол № 5710).
  У 1979-1981 роках запаси гранітів Кудашівського родовища уточнені Державною комплексною геологічною експедицією “Укргеолбудм” і 29.12.1981 року результати геологічної розвідки затверджені на засіданні Гірничо-геологічної секції науково-технічної ради Міністерства будівельних матеріалів УРСР (Протокол № 639). 10 листопада 1998 року на промислову розробку Кудашівського родовища Закрите акціонерне товариство “Дніпровський каменеобробний завод” отримав Спеціальний дозвіл на користування надрами № 1635 від 10.11.1998 року, який в 2003 році було переоформлено на Закрите акціонерне товариство “Кар’єр” (Спеціальний дозвіл № 3068 від 16.07.2003 р. терміном дії до 16.07.2013 року. У зв’язку з тим, що надрокористувач на протязі двох років не приступив до користування надрами, Спеціальний дозвіл було анульовано.
  Корпорації “Дніпровський каменеобробний завод”, належить єдиний майновий комплекс нерухомого майна, що складається з: земельної ділянки загальною площею 48,2 га. (в надрах якого на площі 39,7 га. розташоване Кудашівське родовище гранітів) і адміністративної будівлі. У єдиний комплекс також входять: гранітний кар’єр, каменеобробний цех, автопарк, нафтобаза, склад готової продукції та інші виробничі споруди.
  Кудашівські граніти використовувалися при будівництві та оздобленні таких історично–культурних, меморіально-архітектурних, виставково-спортивних і містобудівельних комплексів: Храму Христа Спасителя, Меморіалу на Поклінній горі, пам’ятника К. Марксу в м. Москві (Росія); вулиці Хрещатик в г. Києві; Київського, Харківського і Дніпропетровського метрополітенів; чисельних меморіалів, проспектів, площ, готелів, театрів, державних установ та парків в багатьох міст України та колишнього СРСР. Кудашівський граніт також був використаний при будівництві мавзолею Хо Ши Міну в м. Ханой.
  Родовище не розробляється.

• У геологічному відношенні Кудашівське родовище розташоване в межах Придніпровського блоку Українського щита і приурочене до масиву мігматоїдних гранітів архейського віку. В геологічній будові родовища беруть участь: четвертинні відклали – ґрунтово-рослинний шар, суглинки і глини, піщано-глинисті породи неогену, палеозой-мезозойська кора вивітрювання (забруднені каоліни і каолінізована жорства) і архейські мігматоїдні граніти.
  З північного заходу і південного сходу родовище обмежено субвертикальними тектонічними порушеннями північно-східного простягання, уздовж яких спостерігається різке підвищення потужності розкривних порід і підвищення субвертикальної тріщинуватості.

• Географічне положення

  Родовище розташоване в Криничанському районі Дніпропетровської області, поблизу південно-західної околиці села Скелюватка, в 9 км на південний схід від залізничної станції Кудашівка.
  Площа родовища – 37.90 га.

• Географічні координати

	Т.1	Т.2	Т.3	Т.4	Т.5	Т.6
Пн.ш	48°15’16’’	48°15’20’’	48°15’23’’	48°15’17’’	48°15’13’’	48°15’09’’
Сх.д	34°07’13’’	34°07’23’’	34°07’40’’	34°07’42’’	34°07’47’’	34°07’48’’

• Гідрологічна характеристика кар’єра і місцевості, прилеглої безпосередньо до кар’єру

  Гідрогеологічні умови родовища досить прості і характеризуються наявністю водоносного горизонту, приуроченого до гранітного масиву і його кори вивітрювання.
  Приплив підземних вод в кар’єр на кінець відробки складе 106 м³ / год.

• Під’їзні шляхи до кар’єру, транспортні магістралі, під’їзні залізничні колії, наявність найближчих залізничних вузлів і вантажно-розвантажувальної техніки

  Найближчий до родовища населений пункт – село Скелюватка. Найближча залізнична станція «Кудашівка» знаходиться в 9 км на північний захід від родовища. Поблизу проходять автомагістралі Дніпро – Київ та Дніпро – Кривий Ріг.

• Група складності геологічної будови

  За умовами залягання та витриманості якості корисної копалини родовище відноситься до І групи (родовища простої геологічної будови).

• Корисна копалина

  Корисна копалина на блоковий камінь представлена незміненими вивітрюванням гранітами архейського віку. Граніти середньо- і дрібнозернисті, сірого кольору. Добре обробляється і полірується.
  Тріщинуватість на родовищі досить нерівномірна. Показники відносної тріщинуватості коливаються до 5 разів, а значення питомої тріщинуватості дозволяють віднести Кудашівське граніти до слабо тріщинуватих порід з монолітними ділянками.
  Можливий видобуток блоків об’ємом 1,5 – 10 м³ і більше.
  Вихід блоків – 45%, в окремих забоях – до 52% і більше.

• Обсяги затверджених запасів

  У відповідності до Протоколу гірничо-геологічної секції НТР Мінбудматеріалів УРСР № 639 від 29.12.1981 р., запаси склали:
  А+В+С1 – 11392 тис. м³, в тому числі А- 1308 тис. м³, В – 2919 тис. м³, С1 – 7165 тис. м³.

• Обсяги запасів станом на 01.01.2020 р.

  А+В+С1 – 11268 тис. м³, в тому числі А – 1280 тис. м³, В – 2862 тис. ³, С1 – 7126 тис. м³.

• Потужність розкривних відкладів

  Розкривні породи представлені грунтово-рослинним шаром, піщано-глинистими породами, продуктами руйнування кристалічних порід (каоліном, жорствою), а також вивітрілими гранітами. Загальна потужність розкривних порід на площі підрахунку запасів змінюється від декількох сантиметрів до 16 метрів, складаючи в середньому 7 метрів.

• Назва каменю – петрографічне, власне, торгове.

  Петрографічне – граніт;
  Власне – «Граніт Кудашівкого родовища»;
  Торгова марка – «Kudashivsky»;
  (GG11)

• Фізико-механічні властивості

  Назва параметра	Значення3 від – до	Од.вим.
  Об’ємна маса	2.57 – 2.69	mt/m3
  Щільність	2.69 – 2.70	mt/m3
  Пористість	0.75 – 2.45	%
  Водопоглинання	0.30 – 0.52	%
  Межа міцності при стисканні у повітряно-сухому стані	98.1 – 141.8	MPa
  Межа міцності при стисканні у водонасиченому стані	80.2 – 140.2	MPa
  Коефіцієнт зниження міцності після насичення водою
  Коефіцієнт розм’якшення	0.82 – 0.99
  Межа міцності при стисканні після 50 циклів заморожування		MPa
  Втрата міцності після 50-ти циклів заморожування		%
  Коефіцієнт морозостійкості
  Марка морозостійкості
  Стираємість	0.2	g/cm2
  Сумарна питома активність природних радіонуклідів	279	Bq/kg

• Мінеральний склад

Назва	Значення %
Мікроклін	20 – 60
Плагіоклаз	30 – 40
Кварц	25 – 30
Біотит	6 – 10
Інші	1

• Хімічений склад

SiO2	Al2O3	Fe2O3	TiO2	CaO	MgO	K2O	Na2O	SO3	в.п.п.
62.82-65.79	16.33-17	4.00-4.40	0.28-0.78	3.50-4.90	1.39-1.54	0.80-1.62	5.48-6.46	сліди	0.45-1.87

• Клас радіаційної безпеки (будівельне застосування)

  1 клас. Всі види будівництва без обмежень.
  Сумарна питома активність природних радіонуклідів не перевищує 279 Бк/кг

• Опис застосовуваних технологічних схем
• Парк машин і устаткування
• Наявність підготовленого персоналу (постійний, вахтовий метод)

Родовище не розробляється