Лизниківське родовище. Maple red (GR6)

Лезниківське родовище гранітів

Лезниківське родовище розробляється з 1898 року.
У 1924 році на родовищі були добуті блоки для будівництва мавзолею В.І.Леніна. Лезниківським гранітом облицьовані елементи будівлі Університету імені Ломоносова, станція метро «Театральна» (м. Київ), а також безліч монументальних споруд і будівель. Район робіт добре геологічно вивчений, по ньому наявні геологозйомочні матеріали масштабу 1 : 200000 і 1 : 50000, в яких знайшли відображення всі матеріали загального характеру. Родовище вперше було розвідане в 1935-1936 роках. Розвідка у 1951 році проводилась організацією Укргеолнерудтрест. Встановлено, що для відкритої розробки придатна центральна частина родовища, площею 18,95 га. Граніт придатний для облицювально-декоративних виробів, бута й щебеня. Тоді ж вперше затверджені запаси граніту.
У 1958-1959 роках трестом «Київгеологія» проведена детальна розвідка Лезниківського родовища гранітів, якою визначено, що для відкритої розробки придатна ділянка родовища, яка примикає зі сходу до діючого кар`єру, характеризується потужністю вскришних порід й високоякісним гранітом, придатним для бута і щебеня. У 1973 році на Лезниківському родовищі проведені геологорозвідувальні роботи з метою вивчення можливості отримання гранітів в якості блочного облицювального каменю на площі, яка примикає з заходу до раніше вивченої. Проведеними роботами встановлено, що на розвіданій площі блочний граніт є, добича крупних блоків можлива, однак серед гранітів переважає рожево-червоний граніт. Запаси гранітів на ділянці розвідки складають 23,0 тис. м³.
У 1974-1975 р.р. КГЕ «Укргеолбудм» проведена до розвідка родовища по площі й на глибину, в результаті якої встановлено, що переважно на родовищі представлені сірі й рожево-сірі й червоні граніти. Дорозвідка Лезниківського родовища 1984-1986 рр. проводилась з метою виявлення гранітів для виробництва блочної продукції, виділені площі, в межах яких можливий видобуток блочного граніту. На сьогодні в межах Лезниківського родовища промислова розробка проводиться на трьох ліцензійних ділянках: власне Лезниківське родовище, Ділянка Східна Лезниківського родовища та Ділянка Лизники-3 Лезниківського родовища. Крім того, враховуючи широку популярність і високі декоративні властивості каменю, вживалися неодноразові спроби щодо пошуків і розвідки нового об’єкту на різних флангах Лезниківського гранітного масиву.

В геолого-структурному відношенні район Лезниківського родовища граніту знаходиться в північно-західній частині Українського щита, в межах південно-західної частини Коростенського плутону, де кристалічні породи докембрію залягають близько до денної поверхні й перекриваються малопотужним покровом четвертинних відкладів, рідше – відкладами неогенової системи. Характерною особливістю цього району є неглибоке залягання кристалічного фундаменту.
Геологічна будова Лезниківського родовища доволі проста. В геологічній будові приймають участь верхньопротерозойські рожево-червоні граніти коростенського інтрузивного комплексу, які покриті з поверхні незначною товщею осадових порід четвертинного і неогенового віку..

Лезниківське родовище гранітів розташована у 0,5 км на південний захід від с. Лизник Володарсько-Волинського району Житомирської області. Районний центр – смт. Володарськ-Волинський розташований на відстані 10 км на південний захід від родовища. Обласний центр – м. Житомир знаходиться в 35 км на південь від родовища. Абсолютні відмітки поверхні коливаються в межах 208-217,5м. Поверхня рівнини трохи хвиляста, із загальним зануренням на північний схід. Рівнинність території порушують річкові долини з їх терасами, заболочені низини та невеликі горби що зумовлені виходами кристалічних порід, а також акумулятивними процесами еолового та моренного походження. Загальна площа родовища складає 77,5 га.

Основними водними артеріями району родовища являються річка Ірша зі своїми правими притоками. Гідрогеологічні та інженерно-геологічні умови родовища досить прості і сприятливі для відкритої розробки. В межах родовища установлено два водоносних горизонти. Перший приурочений до товщі піщано-глинистих відкладів потужністю від 1,5 м до 12,0 м, безнапірний. Другий приурочений до верхньої тріщинуватої зони гранітів, потужністю близько 80 м. .

В 7 км на схід від родовища проходить залізна дорога Житомир-Коростень, з якою родовище зв`язане у роз’їзду «53-й км» залізничною гілкою нормальної колії. Паралельно залізній дорозі проходить автодорога Житомир-Коростень.

За умовами залягання та витриманості якості корисної копалини родовище відноситься до 2 групи (родовища складної геологічної будови).

Корисна копалина – граніти незмінені червоних відтінків. Граніт червоний, рожево-червоний, рожевий, сірувато-рожевий, середньо-крупнозернистий. Структурні блоки знаходяться на різних висотних рівнях й не геометризуються у розрізі. Завдяки якості і забарвленню гранітів родовище є унікальним. Граніт Лезниківського родовища володіє високими декоративними властивостями. Оптимальна фактура обробки поверхні для декоративних цілей – полірована.

Петрографічне – граніт;
Власне – «граніт Лизиниківського родовища»;
Торгова марка – «Maple Red»
(GR6)

Лезниківське родовище. Головний кар’єр
Лезниківське родовище. Ділянка Східна
Лезниківське родовище. Ділянка Лизники-3