Стильське родовище

• Назва родовища (відповідно до Протоколу ДКЗ)

  Стильське родовище граніту

• Історія розвитку кар’єра

  Стильське родовище виявлене в результаті пошукових і пошуково-оціночних робіт, виконаних Приазовською геологорозвідувальною експедицією ДГП «Південукргеологія» в 1991-1992 роках.
  Розвідане в 1992-1996 роках Товариством з обмеженою відповідальністю «Геолог» за технічним завданням СП «Сіаль Донбас». Роботи по дорозвідці виконані в 2007 році Приазовською ГРЕ КП “Південукргеологія” згідно з технічним завданням та договором, виданим ТОВ «Торговельний ДІМ «Аджио-Донсхід» від 11.04.2007 року. Запаси корисної копалини затверджені рішенням ДКЗ України (Протокол №1346 від 04.09.2007 р.).
  Родовище не розробляється

• В геолого-структурному відношенні Стильське родовище перебуває в зоні зчленування Донбасу із  Приазовським кристалічним масивом і приурочене до Стильського горсту. Родовище знаходиться у східній частини Стильського горсту, складеного  біотит – амфіболовими  гранітами анадольського комплексу нижнього протерозою, що мають вихід на денну поверхню по ярах і балкам, що утворюють мережу правого схилу р. Мокра Волноваха. У геологічній будові родовища  беруть участь магматичні породи докембрію, перекриті малопотужним чохлом мезокайнозойських відкладів. По периферії Стильського горсту ці породи обрамлені  утвореннями девону (з півдня й сходу) і карбону (з півночі).

• Географічне положення

  Родовище розташоване в Старобешівськму районі Донецької області, в 1 км до півдня від с. Стила, на неорних землях.
  По характеру рельєфу територія району являє собою денудаційну хвилясто-горбкувату рівнину, сильно еродовану в західній частині й більше однорідну на сході із загальним зниженням до півдня у бік Азовського моря.
  Площа родовища – 4,80 га

• Географічні координати

	Т.1	Т.2	Т.3	Т.4
Пн.ш	47°40’’’	47°41’’’	47°41’’’	47°40’’’
Сх.д	37°53’’’	37°53’’’	37°54’’’	37°54’’’

• Гідрологічна характеристика кар’єра і місцевості, прилеглої безпосередньо до кар’єру

  Основними ріками району робіт є рр. Кальміус, Мокра Волноваха, Суха Волноваха, Камишоваха. Долини рік, в основному, U -образні, за винятком деяких відрізків долини р. Кальміус, що має V- образний профіль.
  Гідрогеологічні умови родовища досить прості. Тут розповсюджений один водоносний горизонт – тріщинуватої зони кристалічних порід протерозою й продуктів їхнього руйнування. Горизонт на родовищі розповсюджений повсюдно, підземні води приурочені до тріщинуватої зони кристалічних порід. Глибина залягання горизонту розповсюджується на глибину розвідки родовища.
  Сумарний водоприплив на кінцеву стадію розвитку кар’єру за рахунок підземних вод та атмосферних опадів складе 672 м³/добу.

• Під’їзні шляхи до кар’єру, транспортні магістралі, під’їзні залізничні колії, наявність найближчих залізничних вузлів і вантажно-розвантажувальної техніки

  Найближчі населені пункти від родовища села Стила, Петрівське, Миколаївка, Роздольне, смт. Старобешево. Всі зазначені населені пункти зв’язані між собою, а також з районними й обласними центрами асфальтованими дорогами, придатними для пересування в будь-який час року.
  Найближча залізнична станція Волноваха розташована в 21 км на південний захід. Від станції Оленовка відгалуження залізниці проходить на м. Докучаєвськ, що перебуває в 15 км від ділянки робіт.

• Група складності геологічної будови

  За умовами залягання та витриманості якості корисної копалини родовище відноситься до 2 групи (родовища складної геологічної будови).

• Корисна копалина

  Зовні граніти являють собою однорідні, рожеві, сірувато-рожеві, середньо-, грубозернисті, часто порфіровидні породи масивної текстури. Мінеральний склад доволі однорідний: мікроклін 25-45%, плагіоклаз 20-40%, кварц 20-35 %, біотит 0-10%. Вторинні мінерали представлені серицитом, хлоритом, моноклінним піроксеном та в незначних кількостях амфіболом. Кількість вторинних мінералів збільшується в зонах тріщинуватості. Під мікроскопом вони мають крупнозернисту, гіпідіоморфнозернисту, порфіровидну структуру, масивну текстуру. По індексу кольорності породи відносяться до лейкократових (вміст темноколірних мінералів до 7-8 %).
  Мікроклін утворює таблитчасті кристали рожевого й сірувато – рожевого кольору розміром від 5-6 до 10-15 мм та ксеноформні зерна з класичною подвійною решіткою. Активно заміщуються альбітом. Доволі часто порфірові виділення мікроклин-пертиту вміщують ізометричні або таблитчасті зерна кварцю, плагіоклазу, амфіболу, надаючи таким чином породі мікропойкілітову структуру. Плагіоклази представлені альбітом і олігоклазом світло – сірого, іноді зі слабким зеленуватим відтінком, кольору з розмірами зерен від 3-4 до 6-10 мм.
  Кварц сірий, напівпрозорий, ксеноморфний, заповнює інтерстиції між польовими шпатами. Розмір зерен 1,5-3,5 мм. Амфібол представлений звичайною роговою обманкою чорного кольору з розміром зерен 0,4-3,0 мм.
  Біотит разом з роговою обманкою заповнює проміжки між зернами польових шпатів, утворюючи агрегатні скупчення неправильної форми розміром 5-15 мм. Розмір лусочок біотиту 0,4-3 мм. З акцесорних мінералів відзначаються апатит, циркон, сфен, магнетит, які концентруються, в основному, у гніздах темноколірних мінералів.
  Вторинні мінерали характеризують ступінь зміни гранітів у зоні вивітрювання.
  У гранітах, придатних як блоковий камінь, відзначається слабка серитизація й хлоритизація.
  У відповідності до класифікації облицювального каменю граніт Стильського родовища Донецької області по декоративності відноситься до ІІ класу, тобто є декоративним.
  Вихід блоків – 36,7%.

• Обсяги затверджених запасів

  У відповідності до Протоколу ДКЗ України № 1346 від 04.09.2007 р., запаси склали: В+С1 – 741 тис. м³, в тому числі В – 231 тис. м³, С1 – 510 тис. м³.

• Обсяги запасів станом на 01.01.2020 р.

  В+С1 – 741 тис. м³, в тому числі В – 231 тис. м³, С1 – 510 тис. м³

• Потужність розкривних відкладів

  Покривні ґрунти представлені четвертинними делювіальними суглинками із включенням жорстви гранітів, поширених окремими ділянками у вигляді лінз. Середня потужність їх становить 0,9 м. Корінні кристалічні породи представлені гранітами. У зоні вивітрювання граніти зруйновані до стану жорстви. Порушені вивітрюванням граніти мають підвищену тріщинуватість. Загальна потужність вивітрених і порушених вивітрюванням гранітів в середньому не перевищує 5 м.

• Назва каменю – петрографічне, власне, торгове.

  Петрографічне – граніт; Власне – «Граніт Стильського родовища»; Торгова марка – «Rosa Azova». (GR11)

• Фізико-механічні властивості

  Назва параметра	Значення від – до	Од.вим.
  Об’ємна маса	2.63 – 2.68	mt/m3
  Щільність	2.68 – 2.71	mt/m3
  Пористість	1.10 – 1.86	%
  Водопоглинання	0.44 – 0.78	%
  Межа міцності при стисканні у повітряно-сухому стані	103.8 – 137.3	MPa
  Межа міцності при стисканні у водонасиченому стані	88.2 – 128.1	MPa
  Коефіцієнт зниження міцності після насичення водою
  Коефіцієнт розм’якшення	0.87
  Межа міцності при стисканні після 50 циклів заморожування		MPa
  Втрата міцності після 50-ти циклів заморожування		%
  Коефіцієнт морозостійкості
  Марка морозостійкості	F – 50
  Стираємість	0.20 – 0.79	g/cm2
  Сумарна питома активність природних радіонуклідів	179 – 337	Bq/kg

• Мінеральний склад

Назва	Значення %
Мікроклін	28 – 45
Плагіоклаз	20 – 40
Кварц	20 – 35
Біотит	0 – 10
Амфібол	0 – 10
Акцесорні (апатит, циркон, сфен, магнетит)	Од.з.

• Хімічений склад

• Клас радіаційної безпеки (будівельне застосування)

  1 клас. Всі види будівництва без обмежень. Сумарна питома активність природних радіонуклідів 179 – 337 Бк/кг

• Опис застосовуваних технологічних схем
• Парк машин і устаткування
• Наявність підготовленого персоналу (постійний, вахтовий метод)

Родовище не розробляється