Янцівське родовище

• Назва родовища (відповідно до Протоколу ДКЗ)

  Янцівське родовище граніту. Ділянка «Камяна».

• Історія розвитку кар’єра

  Янцівське родовище відомо ще ледь не з середини ХІХ сторіччя, чому сприяло знаходження його відносно недалеко від річкового порту на Дніпрі – у м. Запоріжжя та можливість до нього добратися: певна транспортна мережа у районі існувала вже тоді. Є згадки про існування тут видобувних кар’єрів у 1886 р. У 1893 році на прохання підрядників була відкрита ст. Янцеве. Готову продукцію до залізниці доставляли на волах. Для транспортування великих виробів в одну упряжку впрягались по десять-п’ятнадцять пар волів. Кар’єр виготовляв мозаїки, ферми для мостів, щаблі, з відходів деталі шашку. Бута кар’єр не давав. У рік відвантажували 200-300 вагонів готової продукції. У дореволюційний період на кар’єрі були виконані ряд великих замовлень: будівництво першого і другого доків в м.Севастополі; будівництво панорами в м.Севастополі; пам’ятник адміралу Нахімову Севастополь; пам’ятник затопленим кораблям р Севастополь. Виконувалися замовлення Москви, Ростова, Києва, продукція кар’єра експортувалася в Німеччину. С початком Першої світової війни настав спад виробництва, а к 1917 р. роботи на кар’єрі були зупинені. У 1922 році на базі Янцівського кар’єру була організована Артіль «Каменяр». Артіль виготовляла камінь млиновий, підферми, сходи, борт. У 1924 році артіль виготовила замовлення для мавзолею Леніна. У 1926 році кар’єр був переданий «Селікат-тресту», роботи в кар’єрі почали розширюватися і механізуватися.
  У 1931-32 рр. Укргеолстром, вперше, проводив тут геологорозвідувальні роботи. Тоді, у середній частині родовища, на ділянці «Основна» були вперше захищені запаси граніту, та вже к 1950 р. вони були виработані. У 1964-65 рр. Харківською експедицією було розвідану ділянку «Нова» на бут та щебінь. Нарешті у 1979-82 рр. на ділянці «Нова» КГЕ «Укргеолстром» були виконані геологорозвідувальні роботи, в наслідок яких, саму ділянку «Нова» було розподілено на дві частини – північну та південно-східну. Назва «Нова» залишилася за північною частиною, розташованою вздовж балки Скелеватська. Південно-східна частина, на березі річки Мокра Московка, дістала назву «Кам’яна». Саме її було переоцінено на блочний камінь. Запаси гранітів по обом цим ділянкам були тоді затверджені протоколом ДКЗ СРСР № 9062, від 15.09.82. Запаси блочного каменю на ділянці Кам’яна склали 4744 тис м3 (А+В+С1), запаси каменю на буто-щебнисту продукцію, як супутню корисну копалину, склали тут 165 тис. м3. На ділянці Нова, граніти виявилися занадто побиті тріщинуватістю, яка не дозволяє використовувати їх для виробництва блочної продукції та облицювальних матеріалів, тож були розвідані лише на бут та щебінь. У 2005 р. ЗАТ Укргеолбудм на обох ділянках була виконана радіаційно-гігеєнічна оцінка гранітів. Вони були віднесені до ІІ класу радіоактивності та, принаймні частково з цієї причини, саме родовище (у межах двох ділянок) віднесено до ІІ групи складності. Це було затверджено протоколами ДКЗ України, № 1034, 22.11.05 та № 1349, 19.09.07, обидва які стали доповненням до протоколу ДКЗ СРСР № 9062.
  Нарешті, у 2017 р. проведено геолого-економічну переоцінку на Янцівському родовищі гранітів ділянок Нова та Камяна, придатних щодо виробництва блоків, щебеню будівельного та каменю бутового (Літвіненко Ю.О.). На цій 2017 р. родовище (власне зазначені дві ділянки) вже розроблялося ПАТ «Янцівський гранітний кар’єр», якій має спецдозвіл на видобування граніту родовища № 1886, від 20.05.99. У 2015 р. термін дії цього дозволу було подовжено до 2035 р.

• Ділянка Кам’яна Янцівського родовища знаходиться в межах Дніпровського блоку Українського кристалічного щита – області звичайного для архейської епохи поєднання граніт – зеленокам’яних поясів (сінформ) з граніто-гнейсовими куполами (граніт-мігматитовими ареалами – антіформами). Зеленокам’яні пояси складені переважно метаморфічними осадово-вулканогенними утвореннями продавніх аульської та конксько-верхівцевської серій. Ці метаморфічні породи виступають в якості супрокрустальної основи для гранітів й мігматитів куполів та «валів». Останні ж складені переважно плагіогранітами й мігматитами Дніпровського і Саксаганського комплексів, вікової групи 3000-3100 млн. років.
  Молодші граніти розвинені значно менше, їх масиви «вкраплені» як би у основну структурну конву граніт-зеленокамяної області. Вони виявляють тяжіння до перехідних зон, між зеленокамяними поясами й граніт-мігматитовими (сіро гнейсовими) полями. До таких, зокрема, належать і масиви гранітів пізньоархейського Мокромосковського комплексу. Граніти Янцівського родовища належать саме до цього комплексу. Масиви комплексу – Мокромосковський, Скельковський, а також відокремлені невеликі тіла, представлені двопольовошпатовими гранітами, світло-сірими рожево-світло-сірими, з незначним переважанням кислого плагіоклазу над мікрокліном, або з однаковими їх кількостями, лейкократовими, з низькими (1-3 %) вмістами залізистого біотиту. Характерна наявність й широке розповсюдження пізнішої фази, гранітів меланократовых темно-сірих, дрібнозернистих, здебільшого лінзоподібної та жилоподібної форми залягання. Ще пізнішими та значно менш розповсюдженими тут є пегматоїдні двослюдяні світлі граніти та пегматити. Поява цього комплексу відбулася на рубежі 2830 млн. років.
  Родовище (ділянка Кам’яна) знаходиться в межах Мокромосковського масиву. Масив – алохтонний, досить однорідний за будовою, складений гранітами – типовими для всього даного комплексу. Тріщинуватість гранітів масиву пов’язана з розломними системами, з характерними для Дніпровського блоку напрямками: субмеридіанальним та поперечним – захід-північно-західним. На родовищі, в цілому, вона підсилюється у західному й північно-західному напрямках.

• Географічне положення

  Родовище Янцівське розташовано у Вільнянському районі Запорізької області. Його ділянки Кам’яна та Нова знаходяться на південній та західній околиці села Кам’яне, у 11 км на південний захід від райцентру міста Вільнянськ. Об’єкти пов’язані асфальтовими дорогами з Вільнянськом, та на південний захід – з обласним центром м. Запоріжжя . Окрім того, ПАТ «Янцівський гранітний кар’єр» має власну залізничну колію для вивозу продукції. Ділянка Кам’яна знаходиться на березі невеликої, близько 5 м завширшки, річки Нова Московка. Площа ділянки – 22,01 га.

• Географічні координати

	Т.1	Т.2	Т.3	Т.4	Т.5	Т.6	Т.7
Пн.ш	47051’30’’	47051’37’’	47051’06’’	47051’15’’	47051’15’’	47051’18’’	47051’20’’
Сх.д	35023’37’’	35023’51’’	35023’59’’	35023’46’’	35023’41’’	35023’36’’	35023’33’’

• Гідрологічна характеристика кар’єра і місцевості, прилеглої безпосередньо до кар’єру

Річка Мокра Московка є лівою притокою Дніпра, має ширину русла – близько 5 м, долину завширшки 3 км, та заплаву – до 300 м. На родовищі розвинений фактично 1 водоносний горизонт, у тріщинуватих зонах гранітів, з безнапірною поверхнею на глибинах від 1,5-21,5 від денної поверхні, в залежності від положення в долині річки та її схилу. Баланс водо-припливів у кар’єр наступні:

Баланс водо припливів у кар’єрi	м3/добу
За рахунок підземних вод	161
За рахунок атмосферних опадів	161
Разом	476
Додатково – разом зі зливом	773

• Під’їзні шляхи до кар’єру, транспортні магістралі, під’їзні залізничні колії, наявність найближчих залізничних вузлів і вантажно-розвантажувальної техніки

  На території існує мережа доріг з твердим, у тому числі асфальтовим, покриттям. Є залізниця (станція Янцево). Підїзди до кар’єрів родовища добре облаштовані. До того ж, є тут і власний залізничний шлях видобувного підприємства.

• Група складності геологічної будови

  За умовами залягання та витриманості якості корисної копалини родовище відноситься до 2 групи (родовища складної геологічної будови).

• Корисна копалина

  Корисна копалина на родовищі – граніти Мокромосковського масиву, переважно світло-сірі, рідше блідо-рожево-світло сірі, середньо-крупнозернясті, часто з плямами, лінзоподібними, прожитковими та жильними виділеннями граніту дрібнозернистого, темнішого кольору й більш меланократового складу. Спостерігається розвинення складно-жилоподібних тіл пегматитів, часто з елементами зональної будови. Найбільш розповсюджені тут – світло-сірі граніти, складені кислим плагіоклазом та мікрокліном, загалом у паритетних кількостях, у зернах від 0,2 до 3-4 см, світло-сірих, білих. Кварц ксеноморфний, зазвичай більш темний ніж польові шпати, у зернах 1-5 мм. та у їх скупченнях. Біотит – у змінній, здебільшого у вельми незначній кількості, дрібно-лускуватий, чорний, нерідко заміщений зеленуватим хлоритом. Серед акцесорієв трапляються – апатит, ільменіт, сфен. Зрідка зустрічаються тонкі прожилки епідоту та кальциту. Загалом породи монолітні, однорідні. Певне розмаїття в облік даної породи вноситься плямами й смугами темного дрібнозернистого граніту, у якому вміст чорної слюди та акцесоріїв буває дещо підвищеним, а також світлими грубозернистими розгалужено-жилоподібними виділеннями світлого пегматиту. Таке плямисто-смугасте розмаїття виглядає особливо ефектним на полірованій поверхні породи. Світлий, яскравий тон даної породи у полірованому стані добре пасує зовнішньому інтер’єру загально-культурних споруд та владних установ на широких центральних майданах великих міст. У інтер’єрі будівель та майдану в цілому з’являються, при том, античні мотиви.
  Тріщинуватість у породі родовища розвинена нерівномірно. На ділянці спостерігається 4 системи тріщин.
  1. Поперечні субвертикальні, північно-східного спрямування, 28^о-52^о, з кутами падіння 60^о-90^о, в середньому 82^о.
  2. Продольні субвертикальні, північно-західного напрямку, 286^о-322^о, з падінням 60^о-90^о, в середньому 80^о.
  3. «Пластові» субгоризонтальні, з пологим падінням 1^о-17^о, в середньому 9^о.
  4. Діагональні, з північно-західним простяганням 280^о-292^о, та з кутами падіння 30^о-46^о, в середньому 38^о. Граніти ділянки Кам’яна – достатньо монолітні для виготовлення з них блоків І-VI категорій.
  Вихід блоків – 42,8 %.

• Обсяги затверджених запасів

  Відповідно до протоколу ДКЗ СРСР № 9062 від 15.09.82 було затверджено запаси блочного граніту А+В+С1 – 4744 тис. м³.

• Обсяги запасів станом на 01.01.2018 р.

  За категоріями В+С1 – 4320 тис. м³, в тому числі В – 2243,3 тис. м³, С1 – 2076,7 тис. м³.

• Потужність розкривних відкладів

  Потужність пухкого розкриву 0-32 м, в середньому – 6,9 м. Скельного – 0-13,2 м, в середньому 1,1 м.

• Назва каменю – петрографічне, власне, торгове.

  Петрографічне – граніт мокромосковський світло-сірий середньозернистий, біотитовий.
  Власне – Янцівський граніт;
  Торгова марка – «Real Grey»
  (GG3)
  Камінь також відомий під назвою Silver Powder

• Фізико-механічні властивості

  Назва параметра	Значення від – до	Од.вим.
  Об’ємна маса	2.59 – 2.54	mt/m3
  Щільність	2.63 – 2.66	mt/m3
  Пористість	0.68 – 2.12	%
  Водопоглинання	01 – 0.5	%
  Межа міцності при стисканні  у повітряно-сухому стані	204.5 – 282.9	MPa
  Межа міцності при стисканні у водонасиченому стані	142.9 – 227.5	MPa
  Коефіцієнт зниження міцності після насичення водою	0.8 – 0.95
  Коефіцієнт розм’якшення
  Межа міцності при стисканні після 50 циклів заморожування	131.2 – 178.6	MPa
  Втрата міцності після 50-ти циклів заморожування	9.31	%
  Коефіцієнт морозостійкості
  Марка морозостійкості	F – 50
  Стираємість		g/cm2
  Сумарна питома активність природних радіонуклідів	120 – 588	Bq/kg

• Мінеральний склад

Назва	Значення %
Олігоклаз	28 – 50
Мікроклін	15 – 45
Кварц	22 – 33
Біотит	2 – 10
Акцесорні (апатит, ільменіт, сфен)	0 – 1

• Хімічений склад

SiO2	Al2O3	Fe2O3	TiO2	CaO	MgO	K2O	Na2O	SO3
71.73-74.4	13.8-14.97	0.93-2.49	0.09-0.28	0.78-1.84	0.2-0.5	4.23-5.22	3.4-4.05	0.01-0.13

• Клас радіаційної безпеки (будівельне застосування)

2 клас. Матеріали для будівництва промислових споруд і для дорожнього будівництва в межах населених пунктів.
Сумарна питома активність гранітів в межах ділянки Кам’яна коливається в межах 120-588 Бк/кг.
Слід зазначити, що переважна сумарна питома активність блоків та плит – 245 Бк/кг, щебеню та буту – 245-258 Бк/кг. Тому, після проходження радіаційного контролю, значна частина продукції кар’єру може бути використана в усіх видах будівництва.

• Опис застосовуваних технологічних схем
• Парк машин і устаткування
• Наявність підготовленого персоналу (постійний, вахтовий метод)

Публічне Акціонерне Товариство “Янцівський гранітний кар’єр”
Спеціальний дозвіл№ 1886 від 20.05.1999 р. 70050, Запорізька обл., м. Вільнянськ, 70050, Запорізька обл., Вільнянський район, селище міського типу Кам’яне, вул.Зелена, буд. 30
Директор: Савченко Андрій Олександрович
Телефон +38 (06143) 44386
+38 (050) 789 7907, +38 (095) 234 1614
Факс: +38 (06143) 44386
Viber: +38 (095) 234-16-14
E-mail: paoyantsevo@gmail.com
Сайт компанії http://yantsevo.com.ua/